Конспект розваги «Народні ігри на подвір`ї»

Група : Старша

Підготувала : Воєводіна Тетяна Миколаївна.

Освітні завдання: розширити уявлення дітей  про  українські народні ігри як спадщини нашого народу; знайомити їх зі звичаями, побутом та уявленнями про світ українців ; розвивати пізнавальну активність дітей і бажання зацікавити українськими народними іграми своїх друзів; виховувати патріотизм,спритність і кмітливість, любов до рідного краю. 

Реквізит: паличка - «кінь» для Вершника, батіжок, вербова гілочка, писанки, українські костюми для дітей, костюм Весни, український віночок, печиво-жайворонки.

Перебіг діяльності:

Діти на подвір`ї разом з вихователем (Діти одягнені в український одяг).

Ведуча. 

Весна настала, сонце сяє,

Веселу пісню шпак співає,

Трава у полі шовковиста

Виблискує немов намисто,

Уже до рідної землі

Летять у небо журавлі.

Зелені барви навкруги.

Ліси, галявини луги.

Після довгої зими прийшла до нас Весна. (Заходить Весна)

Весна: Добрий день вам любі діти,

Рада вас усіх зустріти.

Радість по землі несу,

Сонце, квіти і красу.

Вже сніги зійшли повсюди,

На подвір`я вийшли люди,

Діти вийшли гратися,

Гуляти, забавлятися.

Ведуча: Хай не буде ні одної

               Української дитини,

               Що не вміла б розказати

               Про минуле України.

Весна:Принесло нам сонечко знов тепло

            ласкаві промені розлило.

            З трав і квітів виткало килими

            І в садочку грається із дітьми.

За тиждень до Великодня відзначаємо Вербну неділю. У цей день нарізаємо вербних гілочок і несемо їх до церкви святити. Коли освячені гілочки приносимо з церкви, то шмагалиємо ними усіх членів родини і худобу, щоб здоровими були. По селах цими гілочками виганють перший раз корів на випас, зберігають їх цілий рік від недуг і грому.

Вихователь: Давайте передамо вербову гілочку по колу  і скажемо один одному приємні слова.

Діти стають  у коло, передаючи гілочку верби, говорять по одному компліменти один одному.

Вихователь:- Запрошую вас, діти, пограти зі мною в українську народну гру, яку ви вже знаєте – «Подоляночка».

   Діти шикуються в коло. Одна дитина – «подоляночка» - стоїть за колом. Під слова пісні «Десь тут була подоляночка» діти йдуть по колу праворуч, а «подоляночка» - ліворуч. На слова «Тут вона стояла, до землі припала» діти зупиняються і піднімають з’єднані руки. «Подоляночка»  вбігає в коло і присідає. Діти йдуть по колу ліворуч, співають:

Ой встань, ой встань, подоляночко,

Ой встань, ой встань, молодесенька.

   Тримаючись за руки, вони підходять до «подоляночки»

 і відходять назад. На слова:

                  Умий своє личко, як ту скляночку,

                   Біжи до Дунаю, візьми ту, що скраю.

«подоляночка» вмивається, біжить до якої-небудь дівчини в колі, бере її за обидві руки і кружиться з нею. Потім вони міняються ролями. Гра повторюється.

Ведуча :

Хто хоче бути красивим – грайся,

Хто хоче бути щасливим – грайся,

Хто хоче бути здоровим – грайся!

Після Вербної неділлі, всі починали готуватися до Великодня. На Великдень діти грали в ігри з писанками. Давайте і ми пограємо.

 Руханка.

Діти виконують рухи відповідно до тексту.

Дружно писанки візьмемо

І по колу всі підемо.

Ми присядемо низенько

І постукаєм тихенько

Вгору писанки піднімем

І постукаємо ними.

Писанки ми заховаєм

Мов зайчата, пострибаєм.

(В. Шкльода)

Ведуча: Здавна на Україні дівчата плели

віночки, давайте пограємо в гру з віночком.

«Чий віночок кращий»(українська народна гра)

Діти поділені на дві рівні групи. Кожна з них

утворює коло.

                        Візьмемось за руки,

                        Підемо на луки,

                       Там сплетем віночок,

                        Підем у таночок.

      Діти беруться за руки і йдуть по колу вліво. На останні слова зупиняються, піднімають руки. Вихователь в цей час продовжує:

                     -Чий найкращий вінок,

                     Той і піде у танок.

Після цих слів діти  швидко опускають руки на плечі своїм сусідам. Вихователь зазначає, у якому колі учні швидко поклали руки на плечі і додержуються форми кола. Ці діти танцюють під будь-яку мелодію, а решта плеще у долоні.

Вихователь: А тепер ми проведем змагання, але не просто, а ми визначимо, хто краще вміє грати в народні ігри.

Гра «Гопак»

        Дітей  поділити  на дві команди. Кожна команда утворює коло, гравці кладуть руки на плечі своїх товаришів по команді. За сигналом команди присідають і голосно рахують до десяти.

Команда, яка швидше присяде 10 разів,- переможець гри.

Гра «Золото».

         Учасники гри сідають у рядок на лаві і складають руки човником. Той, хто ховає річ (це може бути листочок, стеблинка),тримає її між долонями і так просовує свої складені долоні між долоні інших дітей і говорить:

Я золото хороню, хороню

У батечка  в терему, терему!

І залишає непомітно цю річ у чиїхось руках.

          Інший гравець має вгадати, у кого вона схована. Проходячи вздовж ряду він каже: «І ти рай, і ти рай, а ти віддай». Якщо вгадає, то сідає на місце того, у кого була схована річ,  а той встає і виконує його обов’язки. Якщо ж тричі не знайде, то його женять. Той, хто ховав, призначає йому наречену.

Народна гра «Їду, їду»

Нам потрібно  обрати Вершника. Для всіх інших дітей малюють крейдою на долівці невеличкі кружальця, які можна розмістити в коло або розкидати в різних місцях кімнати на значній відстані один від одного.

Діти, взявшись за руки, ходять у колі то в один, то в другий бік (або рядком з різними зиґзаґами та поворотами) й співають пісню:

Їду, їду, батіжком коня підганяю,
На вороному коні вітра доганяю.
Як проїхав чисте поле, мусив з коня злізти,
І коневі вороному мусив дати їсти.

Під пісню Вершник «їздить» по кімнаті на «коні». По закінченні пісні Вершник стає на якесь кружальце, решта учасників розбігаються по кімнаті: кожен шукає вільне кружальце, щоб стати на нього. Хто залишається без кружальця, той бере паличку («коня») і батіжок у колишнього Вершника, виходить на середину кімнати, і гра починається спочатку.

Ведуча: Ми сьогодні всі були спритні, завзяті, гарно знаємо і вміємо грати в народні ігри. Пам’ятайте, діти, що ви – українці. У вас є ким і чим пишатися.

                       Все,що рідне,хай вам буде

                       Найдорожче і святе –

                       Рідна віра, рідна мова,

                       Рідний край наш над усе.

Діти разом з Весною водять хоровод та співають веснянку:

Травонько, ти, травонько,зеленись,

                                    Золотому сонечку поклонись,

                                    Щоб розквітла яблунька на горі,

                                    Щоб гулялось весело дітворі!

                                    А ми того сонечка промінці

                                   Упіймаєм решетом у ріці.

                                   Заплетем у коси їх, мов стрічки,

                                    Ой хороші ж матимем кіснички!

                                    Зеленись же, травонько, зеленись,

                                     Разом з нами сонечку поклонись!

По закінченню Весна роздає дітям  печиво – жайворонків.