Цікаві факти з минулого. Як раніше Великдень святкували.

Цікаві факти з минулого. Як раніше Великдень святкували.

Великоднє свято – чисте і радісне.

Скоро всі українці будуть святкувати Великдень. Вся родина  може зібратися і почастуватися за святковим столом. Великдень свято радісне, адже символізує початок нового життя.

Святкування.

 Великдень святкується після 21 березня в неділю після повного місяця. А ле це відбувається завжди в різний час, то і дата святкування різниться. Тому, спочатку визначають, коли місяць вперше буде повним після весняного рівнодення,  наступна неділя і буде святковою.

Однак, християни користуються двома різними календарями. Православні та греко-католики слідують юліанському календарю. Католики віддають перевагу грегоріанському, згідно з яким весна розпочинаєтсья раніше на 13 днів. Саме тому католицький та православний Великдень святкують у різні дні, але деколи трапляється, що обидві дати збігаються.

Великодня ніч

У цю ніч  стається чимало цікавого. Деякі християн йдуть до церкви на нічне богослужіння. У європейських народів запалюють вогнище, що символізує перемогу Христа над темрявою язичництва. Наші предки намагались у цю ніч не спати, щоб цілий рік не бути сонним. Великодній вогник не повинен згасати цілу ніч.

Писанки

Яйце завжди символізувало нове життя. Але неодмінно стається так, що старе повинне дати місце новому. Тому писанку символічно розбивають. ”. Рештки писанок та крашанок топтати ногами чи просто викидати є великим гріхом. Шкаралупу закидають на стріху хати або в річку, струмок.  

Слов’яни катали писанки по землі для родючості та зберігали впродовж року, щоби захистити домівку від різних негараздів. 

Хтось більше схиляється до версії, що все набагато простіше: колись (як і тепер) впродовж посту не можна було вживати багато продуктів, серед яких були і яйця. Бажаючи зберегти цінні харчі, люди варили їх, а щоб не переплутати із сирими, фарбували.

Однак, найбільш розповсюдженою є розповідь про те, як Марія Магдалина прийшла до Тиверія і подарувала йому за тодішнім звичаєм яйце. Коли вона розповідала йому про воскресіння Христа, той не повірив: “Як може хтось воскреснути з мертвих? Це так само неможливо, як якби це яйце раптом стало червоним”. Так і сталось, яйце почервоніло, на що здивований імператор вигукнув “Воістину воскрес!”

До речі, найбільша писанка знаходиться в канадському містечку Вегревілль: 8 м завдовжки, 5 м завширшки, а важить це чудо близько 2 тонн. Подібно до флюгера, вона повертається за вітром, а видно її в радіусі кількох кілометрів. Створили це диво на згадку про перших українців, котрі приїхали на 

територію Канади багато років тому.

Великдень

 В давнину першого великоднього дня всі господині залишались вдома та накривали стіл. Гостинці були заздалегідь готові для приходу гостей і стояли весь день. Натомість чоловіки ходили від хати до хати, вітаючи родичів та знайомих.

За святковим сніданком збиралася уся сім’я, щоби жити разом і наступного року. У цей час свати ходили один до одного. Молодята сідали в червоний кут, наречений звертався до своєї майбутньої дружини тільки на “ви” і пригощав її різними стравами.

Паска

А якщо звернутись до древніх традицій, шматком освяченої паски українці годували птахів, котрі сідали на вікно. Це був символ багатства та удачі.
Святкові гуляння
Після святкового сніданку наші пращури влаштовували гучне гуляння з іграми, гойдалками та хороводами. Подекуди вони могли затягнутись на кілька тижнів. У багатьох народів була традиція водити великий хоровод під народну музику. А на гойдалках каталися всі, хто хотів позбутися гріхів та різних напастей.

Дуже важливою складовою у виховання дошкільнят є збереження традицій та обрядів пов'язаний з святкуванням народних свят. В нашому садочку заздалегідь планується робота, пов`язана з святкуванням Великодня. Із народними піснями-іграми долучити дошкільників до традицій — просто, діти грають в народні ігри весняного циклу: «Подоляночка», «Вербич», «Навбитки» та інші. Під час весняних обрядів, співають веснянки, водять хороводи, закликаючи весну, узгоджуючи свої рухи з словами пісень :«А ми просо сіяли».та ін. Разом з вихователями та музичним керівником діти поринають у Великодню казку, де можна поспівати пісні про Великдень, пограти в народні ігри з писанкою. В садочку кожного року організовується виставка писанок, в якій активну участь  приймають і батьки і діти, і працівники закладу. Ці святкові дні проходять весело, та безтурботно.

Народні ігри з писанками.

Гра навбитки (чи цокання або товкання)

Гра "навбитки" полягає в тому, що один тримає в руці крашанку, носком догори, а другий б'є носком свого яйця. Потім б'є другий по кушці, тобто по протилежному кінці. Чия крашанка розіб'ється з обох кінців, той програв: він віддає свою крашанку тому, хто виграв.
Гра навбитки — своєрідне мистецтво. Треба вміти взяти яйце так, щоб удар прийшовся якраз по центру, де шкаралущу найважче розбити, добре стиснути його в руці, але щоб не роздавити, бити з рівною силою з того й другого боку — хто б'є по нерухомій крашанці, має більше шансів виграти. Багато важить уміння вибрати для гри яйце з міцною шкаралущею. Раніше, бувало, йшли на хитрощі: робили з обох кінців яйця — гострого і тупого — непомітні проколи голкою, видували білок і жовток, а потім заливали всередину розтоплений віск. Таке яйце звалося вощанкою, його звичайне яйце розбити не могло. Тому грати вощанкою вважали недозволеним прийомом.

 * * *Скочування з горбочка

Діти сідають над горбочком півколом і кожне спускає (котить) з горбочка свою крашанку. Котячись, крашанки "збігаються" і котрась з них, вдаряючись об другу, розбивається. Чия залишилася ціла, той забирає собі й "битку".

* * *Міньки навпомацки

 Дитина бере писанку в одну руку, а крашанку в другу і ховає руки за спину. Звертається до другої: "Угадай, в якій руці писанка, а в якій - крашанка". Хто вгадав, забирає яєчка, а як не вгадав - свої дає.

 * * *Відгадки

 Кладуть кілька шапок, під одну з них - крашанку. Хто відгадає, під котрою з шапок є крашанка, той виграв. Хто не відгадає - програв.

 * * *Знайти із зав'язаними очима

 Кладуть крашанку на землю. За десять кроків від нього стоїть один з тих, хто хоче виграти яйце. Йому зав'язують очі хусткою. У такому стані він відміряє десять кроків, розв'язує очі і має дістати до яйця, не сходячи з місця. Якщо дістане - виграв.

 * * *Кітьки, або коток
 

В кітьки — варіація гри крашанками: їх треба котити по землі.
У "котка" грають так: з похилого місця, з перепоною внизу, котять яйця, одне за одним, намагаючись котити так, щоб попасти своєю крашанкою в крашанку партнера. Правило: хто частіше попадає, той більше виграє.
Інший варіант - чиє яйце покотиться далі, той і виграв.
Раніше ця гра була популярнішою від гри навбитки. Іноді вислів "гратися у кітьки" вживається у значенні: хитрити один перед другим, щоб своє тільки показати і з рук не випустити, а чуже забрати.

 * * *Гра в "кидка"

Гра в "кидка" відбувається так: один з гравців кладе дві крашанки на такій віддалі одна від одної, щоб поміж ними не могло прокотитися яйце; другий гравець стає на віддалі одного сажня і кидає свою крашанку. Якщо він попаде одночасно в обидві – виграв, а як в одну або не попав взагалі – програв.

 * * *Захована крашанка

Кладуть кілька шапок, під одну з них - крашанку; хто відгадає, під котрою з шапок є крашанка, той виграв, а не відгадає - програв.

 * * *Крашанка на землі

Кладуть яйце на землю. В десяти кроках від нього стоїть один з гравців, що хоче виграти яйце; йому зав'язують очі хусткою. З зав'язаними очима він відміряє десять кроків, розв'язує очі і має дістати до яйця, не сходячи з місця. Якщо дістане - виграв, не дістане - програв.

 * * *Куди показує крашанка

Розкручують крашанку і накривають шапкою. Хто вгадав, куди яйце показує носиком, той виграв.

* * *Чиє яйце довше крутиться

Гравці розкручують свої крашанки. Той, у кого вона крутиться найдовше - переможець.

Тож грайте з дітьми в народні ігри, незабуваючи про минуле, бо в наших дітях наше майбутнє.