Конспект заняття з морального виховання « Добро пустіть у серце»

Мета:

Діти  заходять до кімнати.

Вихователь: Діти, ви чуєте , яка чудова музика лунає?Давайте зайдемо до кімнати і дізнаємося, що там відбувається , подивіться ця кімната наповнена світлом і добром. Мені здається, що зараз ми зустрінемося з дивом (звучить музика, потім чути голос):

-         Добрий день діти ,(заходить жінка гарно вбрана), мене звати пані Добросвіт. Тільки той, хто знає добрі і ввічливі слова може потрапити сюди. Які ввічливі  і добрі слова ви знаєте?(добридень, дякую, спасибі, будь ласка, та ін.),  а зараз давайте пограємо в гру.

Гра «Подумаємо про добро»

Усі діти стають у коло,одна дитина грає роль доброти. Вона закриває очі , відходить в сторону й думає, що доброго може зробити для кого- небуть  із друзів.  Пані Добродія каже слова – «очі відкриваємо, доброту в гості пускаємо», «Доброта» відкриває очі , бере одну дитину за руку, виводить її на середину кола й каже, що сьогодні зробить для цієї дитини.

Пані Добродія: Молодці, я відчуваю що ви доброзичливі та чемні,  відгадайте назви казок, адже в казках  зустрічається зло і добро. І завжди перемагає добро.

«Жили –були дід і баба. Просить баба діда: «Поїдь до лісу і вирубай мені деревинку, а я покладу деревинку в колисочку, та й буду її  колихати. От і буде мені забавка».

-         З якої казки ці слова? (Івасик-Телесик).

«Жили –були дід і баба. Просить баба діда: «Діду зроби мені солом’яного бичка, а я буду його пасти.  Дід нічого робити, зробив з соломи бичка, ще й ніжки з деревинки, щоб бігав, та й засмолив його смолою».

-           З якої казки ці слова? (Солом’яний бичок)

-         Діти, а не здається вам, що в цих казках йде мова про перші іграшки. Так напевно і з’явилася перша іграшка, як  описує  український народ у казках.  Я  зараз  хочу запросити вас у казку.

Вихователь запрошує дітей сісти на килимок і переглянути  лялькову виставу «Розмова ляльок»

Ведучий:

У ляльок своя держава

Тут щодня іде вистава,

І актори- всі ляльки,

Грають ролі залюбки.

За ширмою з’являються дві ляльки Оля і Катруся гарно вбрані: зав’язані бантики, в гарних сукнях, а з іншого боку ширми з’являється ще одна лялька виготовлена з ниток та природнього матеріалу - Ниточка. Ляльки ведуть розмову:

Лялька Оля: Я  - лялька Оля. Мене тільки сьогодні купили в магазині, я ще зовсім новенька, в гарному рожевому платті з бантиками. А тебе як звати? (звертається до Катрусі)

Лялька Катруся: Мене звати Катруся. Мене теж купили в магазині і я така ж новенька і гарненька як і ти. Давай  дружити. Ой а це хто? (звертається до  Ниточки). Ти теж лялька? Якась ти незвичайна?

Ниточка:  Так, я теж лялька, звати мене Ниточка,  а  незвичайна тому, що виготовлена людськими руками. Колись дуже давно, коли ще не було фабрик, де виготовляли дитячі іграшки, їх в містах і селах виготовляли матері для своїх дітей і ті були зовсім не схожі на сучасних ляльок. Різні забавки виготовляли з тіста, сиру, глини, ниток, тканини, прикрашали їх вишивкою або розписували.

Лялька Оля: Ми не хочемо з тобою дружити, ти не схожа на нас, у тебе немає гарного вбрання, та зачіски…

Пані Добродія: Не сваріться, а краще разом з нами  подивіться, які гарні ляльки виготовляли  люди.

Пані Добродія запрошує всіх ляльок до подорожі і виставляє їх біля інших ляльок, що знаходяться  на виставці.

-         Ось подивіться, всі ляльки зібралися разом і новенькі, які зробили на фабриці, і ті , які зроблені руками. І всі вони живуть у мирі та злагоді, бо не важливо яка іграшка, саме головне, щоб вона приносила радість.

Лялька Оля: Як добре, що в нас тепер буде багато подружок.

Пані Добродія :Ось наші ляльки і потоваришували.

Вихователь підводить дітей до виставки «Лялька мотанка»

Пані Добродія:

- Діти, де беруться іграшки?

- З чого зроблені іграшки?

- Чи знаєте ви, якими іграшками гралися ваші бабусі й дідусі?

Ось перед нами різні ляльки і виготовлені вони з різного матеріалу. Іграшку виготовляли не тільки для забавки, вона була оберегом дитини. Оберігала її від лиха і від зла, іграшка несла з собою добро і радість. Щоб виготовити ляльку потрібно: нитки , тканина, солома, лоза та ін.

Вихователь: Що за ниточка тягнеться? Куди вона нас приведе? (діти разом з вихователем  йдуть за Ниточкою). Подивіться я знайшла клубочок з нитками. Це клубочок не простий, це клубочок чарівний він запрошує до нас гостей.(звучить чарівна музика і  до групи заходять мами присутніх дітей).

Вихователь: Добрий день, наші дорогі гості. Просимо вас сідати. (діти з батьками сідають разом за столи).

Пані Добродія: Раніше в давнину, коли в сім’ї народжувалася дівчинка, то мама в колиску клала ляльку , а коли народжувався хлопчик – клала сопілку. От і сьогодні наші мами разом зі своїми донечками та синочками будуть виготовляти  народні іграшки. Давайте згадаємо прислів’я, вірші і приказки про добро.

Діти разом з батьками працюють з різними матеріалами, виготовляючи ляльку-мотанку ,  сопілочку, свищики.

Вихователь  пропонує дітям пограти на  народних  музичних інструментах.

Грай, сопілочко моя,

Танцювати буду я,

Свищик, весело співай,

Діток наших звеселяй.

 Діти грають в оркестрі під українську народну мелодію.

Підсумок заняття.

Пані Добросвіт  після закінчення роботи:

-         Які гарні іграшки,  гадаю, що кожна іграшка  зроблена власними руками, буде найдорожчою, буде надійним і добрим оберегом. Дякуємо вам батьки , що передаєте своїм діткам найцінніші знання українського народу. Я хочу, щоб ваші серця були відкриті для добра, і щоб в нашому світі завжди було сонячно і привітно ми будемо говорити добрі слова, робити добрі вчинки.

А на цім слові будьте  здорові.